Привіт.Мене звати Світлана Юрченко.
Я українська худониця з міста Києва. Народилася 1988 року в маленькому місті Південноукраїнськ. Моя мама працювала на будові, тато на атомній станції.

photo by Yuliia Gekhman

Ще дитиною я знайшла кілька старих графічних малюнків, зроблених моїми батьками ще в юнацтві. Це перше, що надихнуло мене спробувати теж. Тоді я малювала час від часу, здебільного змальовувала щось, але то ніколи не були завершені роботи.
Наприкінці 2012 року, у віці 23-х років я почала пробувати малювати акварелі. В мене немає художньої освіти, тому на протязі першого року я просто звикала до фарб і потроху починала розуміти, як це працює.

photo by Yuliia Gekhman

Живопис це гігантська частина, того що, мабуть, характеризує мене як людину, але є багато іншого. Зокрема,з тих же 23-х років я почала кататись на дошках, з 27-ми – конкретно на скейті, що принесло в моє життя такий вир емоцій, які я не переживала більше, напевно, ніде.
Відео, де я врешті зробила свій перший кікфліп після трьох років спроб, стало вірусним.Його можна знайти наприклад тут – це весело.

Після повномаштабного вторгнення росії в 2022-му році моє життя змінилось настільки кардинально, що описати це коротко тут не вийде. З осені 22-го наступні роки я переважно знаходилась в Донецькій області. Разом з командою Base UA ми евакуйовували цивільних, працювали з дітьми, надавали первинну медичну допомогу, займались відбудовою зруйнованого житла. Аж допоки не виїхали з Краматорська у вересні 2026-го через безпекову ситуацію. Наразі ми зосередились на релокації багатодітних родин з прифронту.З літа 2025-го я також є частиною Медичного батальйону Госпітальєри.

photo by Madison Tuff

Але попри все онлайн-магазин працює, то ж є можливість замовити собі щось для душі і в цей складний час.